Латинська назва Muscari armeniacum
Родина Гіацинтові - Hyacinthaceae
Батьківщина Європа, Зах. Азія та Пн. Африка
Легкість вирощування для любителів
період цвітіння травень
Муськарі вірменські, мишачий гіацинт, гадюча цибулка з 2 ... 7 м'ясистими прикореневими листами, що досягають 10 ... 17 см в довжину. Цибулини у мускарі вірменського дрібні, до 2 см в діаметрі. На одному місці можуть рости до 8 ... 10 років за умови регулярної підгодівлі. Стійкі до хвороб і шкідників. Цвіте в травні протягом 2 ... 3 тижнів, утворюючи до декількох десятків квіток на квітконосі завдовжки до 15 см.
Найбільш придатні добре освітлені ділянки, захищені від холодних весняних вітрів, можна використовувати ділянки розташовані в легкій півтіні. До грунтів мускарі не дуже вимогливі, можуть непогано зростати і на суглинках, і на супісках з щедрою добавкою орагнічних добрив (гній, зрілий компост, деревна зола). Кислі грунти необхідно "виправляти" додаванням вапна (до 300 г / кв.м). Абсолютно непридатні низькі, надовго затоплювані ділянки з важким кислим грунтом. Догляд цілком звичайний: прополка, рихлення, при необхідності полив.
Цибулини краще висаджувати у вересні на глибину до 8 ... 10 см. Цибулини і дітки для розмноження викопують у червні, коли сильно пожовкнуть листя. Причому цей посадковий матеріал довго зберігати не можна, оскільки у цибулин мускарі дуже тонка захисна оболонка і вони пересихають. Недовгий час їх можна зберегти в злегка вологому торфі. При посадці відстань між дітками зберігають не менше 6 ... 8 см,
Використовують мускарі вірменський досить великими групами на весняноквітучих клумбах. Блакитні квіти чудово поєднуються з жовтими і білими нарцисами, червоними тюльпанами, зеленню газонної трави.
Немає коментарів:
Дописати коментар